Як користуватись паличками для суші
Паличками для їжі користуються під час обіду у більшості східних країн. Це так само незамінний прилад для китайців, японців, корейців, як для європейського мешканця вилка та ніж.
Якщо вам цікаво, як називаються палички для суші, то у кожній країні, де вони актуальні, своя назва. У Китаї їх називають "куайцзи", в Японії - "хасі", а в Кореї - "чоккарак". Ми називаємо їх паличками для суші, і цього достатньо.
Любителям азіатської кухні необхідно також навчитися користуватися паличками – це, з одного боку, цікаво, з іншого – данина національній культурі. Щоправда, про те, як тримати палички для суші, мають уявлення далеко не всі.
Дехто просить подати разом із східною стравою європейські прилади, але це не завжди доречно. Відразу зауважимо, що тримати палички не так складно, і один раз навчившись, ви надалі зможете з легкістю ними керуватися.
Чи завжди під час їжі вам потрібні палички
Зовсім ні! Щоб не помилитися, необхідно знати, якими бувають суші та ролі і чим вони відрізняються.
Традиційно, паличками їдять тільки роли, тоді як суші та сашими прийнято їсти руками. Це правило і зручне, і є якоюсь даниною традиціям.
Чи звертали ви увагу, що в деяких ресторанах разом із стравою подаються не лише палички, а й вологий рушник? Воно призначене саме для того, щоб відвідувач міг протерти руки після того, як їв ними.
Японський секрет поїдання суші та сашими: їх акуратно беруть за край руками та опускають у соєвий соус з боку риби. Японці вважають, що якщо вмочувати в соус рис, весь смак страви буде зіпсований.
Тож вимагати палички не завжди необхідно. Втім, у наш час кожен сам вибирає, чим йому зручніше їсти: паличками, вилкою або руками.
Якими бувають палички для суші
Легенда приписує ідею створення паличок для їжі стародавньому імператору Юю Великому, який використав їх для того, щоб виловити шматочок м'яса з бульйону. Ідея настільки сподобалася, що палички дуже швидко поширилися та стали популярними.
У країнах Азії палички використовуються не тільки для їди, але і для приготування її. І за весь час існування паличок з моменту виникнення вони мало змінилися зовні. Щоправда, свої традиції щодо них є у кожній країні.
Палички можуть бути як бамбуковими та пластиковими, так і металевими, кістяними та навіть срібними. Відповідно вони можуть бути розраховані на одне використання або бути багаторазовими.
Останні зазвичай прикрашаються малюнками, розписом та іншими декоративними елементами. Палички можуть бути покриті різьбленими візерунками та лаком. Такі прилади не соромно подарувати.
Як користуватися паличками для суші
Освоїти навички використання паличок не так складно. «Знавці» рекомендують, перш ніж намагатися зробити це, розслабити руку, інакше нічого не вийде. Далі вже можна приступати до цієї науки.
Беремо першу паличку і розташовуємо її таким чином, щоб верхня частина, трохи потовщена, була притиснута великим пальцем до долоні. Тонка сторона лягає на безіменний палець.
Першу паличку важливо міцно тримати у руці, рухати нею вам не доведеться.
Друга паличка укладається паралельно до першої. Її утримують вказівний, великий і безіменний пальці, вони ж наводять її в рух.
Останнє - відрегулюйте довжину паличок, постукаючи ними по столу, так вони приймуть зручне для вас положення.
Взяти шматочок їжі можна, вхопивши його кінцями паличок, і зафіксувавши в потрібному положенні.
Головне у цій науці – часта практика. Чим частіше ви використовуватимете палички для їжі, тим швидше зможете впоратися зі стравами будь-якої складності без вилки і ножа.
Трохи етикету
А ми пам'ятаємо, що традиціям та етикету приділяється на Сході чимало уваги. Щоб не потрапити в халепу, варто заздалегідь дізнатися про те, що:
- паличками не варто вказувати на щось або керувати ними по столу;
- стукати паличками по столу чи тарілці вважається непристойним;
- із загальної тарілки необхідно брати той шматочок, якого ви першим торкнулися паличками;
- палички не облизують і не тримають у роті;
- кладучи прилад упоперек тарілки, ви сигналізуєте про те, що не хочете більше їсти;
- у проміжках між їжею палички укладають на спеціальну підставку, у поодиноких випадках – просто на край столу.
